Корейська оборонка – чи існують перспективні цілі для інвестування?

13 Листопада 2024, 15:10

Традиційно, акцент в оборонній промисловості завжди робився на США, на які припадає 45.0% світового ринку у 2023 році. Проте, на тлі російсько-української війни, конфліктах на Близькому Сході і Азії – з’явилось все більше нових оборонних технологічних компаній, продукція яких створює сильнішу конкуренцію американським аналогам.

Альтернативами стали Європа та Азійсько-Тихоокеанський регіон, що зараз займають 25.0% та 15.0% ринку відповідно. Ще до 2022 року європейський оборонний сектор поступався ключовим регіонам, причиною чого було недофінансування оборонного сектору, де зі сторони європейських країн НАТО витрати знизились з ~3.0% ВВП наприкінці 1980-х років до ~1.5% на початку 2020-го року.

В іншому регіоні – Азійсько-Тихоокеанському (насамперед в Китаї, Південній Кореї, Індії, Японії і Австралії) – за останні 30 років військові витрати зростали на 2.7% в середньорічному обчисленні, що перевищуло глобальні значення.

Особливої уваги набула Південна Корея, яка випереджає середнє значення по іншим азійським країнам у розмірі військових витрат – 2.8% ВВП, станом на 2023 рік. Лише за останнє десятиліття оборонний експорт Південної Кореї зріс на 12.0%, що зробило її 10-м найбільшим постачальником у світі. До прикладу, в 2024 році Корея має намір забезпечити оборонний експорт на суму $20 млрд, що є значним зростанням порівняно з $14 млрд минулоріч.

Амбіції збільшувати експорт озброєння напряму підтримуються урядом, який оголосив про план досягти 5.0% частки світового експорту озброєння вже до 2027 року, на противагу 2.0%, що країна займає зараз.

Динаміка цін акцій оборонного сектору

Джерело: Blackshield Capital, Bloomberg

Серед усіх корейських компаній однією з найбільших є Hanwha Aerospace, яка наразі відображає значний потенціал серед усіх глобальних гравців.

Hanwha Group – є восьмим за величиною корейським конгломератом, що займає одну з лідируючих позицій в оборонній промисловості. Зокрема її підрозділ Hanwha Aerospace, що спеціалізується на оборонних та аерокосмічних рішеннях – становить 22% усього доходу групи станом на 2024 рік.

Динаміка продажів Hanwha Aerospace за бізнес-підрозділами, млрд. $

Джерело: Blackshield Capital, Bloomberg

У сегменті оборони Hanwha в основному займається виготовленням бронетехніки, а також пускових, навігаційних, артилерійських і військово-морських систем та систем ППО. До прикладу, саме Hanwha є виробником популярної самохідної гаубиці K9 Thunder, яка нещодавно була успішно випробувана та вже експортована до 8 країн, включаючи європейські – Польщу та Норвегію. В короткострокових планах Hanwha – експорт 54 K9 Thunder та деякого іншого озброєння сумою $940 млн у Румунію, з якою компанія розпочала співпрацю в 2022 році. Іншими великими імпортерами південнокорейських гаубиць є Польща та Саудівська Аравія, які очікують отримання 308 та більше 200 K9 Thunder відповідно. Додатковою перспективою може стати вихід на американський ринок після того як K9 Thunder була обрана кандидатом (з 5 компаній) на участь у проекті модернізації самохідних гаубиць армії США.

Також Hanwha відома власними системами залпового вогню К-239 Chunmoo, на експорт 218 одиниць яких вже були підписані контракти у 2022 році з Польщею (загальною сумою $1.2 млрд), і керованими ракетами класу CGR-80. Найбільші можливості для ймовірної співпраці і продажу систем Hanwha наразі вбачає в Малайзії, Норвегії і Швеції, кожній з яких до 2030 року зможе поставити партію з 16-18 пускових установок Chunmoo сумою $150 млн.

Структура замовлень і співвідношення замовлень до продажів, млрд. $

Джерело: Blackshield Capital

Загалом, до популярності південнокорейського озброєння підштовхнуло декілька факторів. Першочергово, корейська оборонна індустрія вирізняється оперативністю доставки озброєння. Польща, яка зробила замовлення на 218 установок Chunmoo, вже влітку отримала перші партії корейського озброєння. Одним із пояснень такої високої ефективності є міцні зв’язки корейських оборонних компаній з національними виробниками напівпровідників і двигунів, що полегшує доступ до необхідних запчастин. Прикладом, у Hanwha одним із найбільших є напівпровідниковий підрозділ, тож майже вертикальна інтеграція значно підвищує продуктивність та скорочує час у порівнянні з європейськими оборонними компаніями.

Другою перевагою Кореї, як постачальника озброєння є відносно невисока вартість продукції. В той час як французька CAESAR коштує близько $5 млн, а німецька PzH2000 може коштувати близько $20 млн, південнокорейські K9 Thunder, що зараз виготовляються Hanwha Aerospace – коштують $3.5 млн. Зважаючи на це, K9 Thunder має краще співвідношення “ціна-якість”. Наприклад, у порівнянні з PzH2000, корейська установка має меншу дальність стрільби та потребує дещо довшого часу для завантаження, проте при цьому, коштує лише 10% від вартості німецької системи, що разом з випробованою надійністю та оперативними поставками (Hanwha витрачає на збір всього 180 днів, що в два-три рази швидше за конкурентів) – робить південнокорейську систему вигіднішою за європейські аналоги.

Також значні капіталовкладення, які країна робить у оборонну промисловість значно позначились на модернізації. Гарним прикладом прогресу Південної Кореї є К-239 Chunmoo, що була розроблена Hanwha – за основними характеристиками дуже схожа на американську M142 HIMARS. Особливістю є те, що південнокорейський варіант є вдвічі дешевшим за американський аналог та містить 2 пакети боєголовок на противагу одному в M142 HIMARS. Додатково К-239 Chunmoo може запустити 12 ракет за хвилину, в той час як HIMARS має вдвічі повільнішу швидкість стрільби.

Окрім особливостей озброєння, через які активно набирає популярність оборонна індустрія Південної Кореї – на її розвиток впливає і низка зовнішніх факторів. Одним із поштовхів до росту корейської оборонної індустрії став конфлікт в Червоному морі, що призвів до підвищених потреб в озброєнні. Внаслідок цього уряд Кореї та Hanwha Aerospace зміцнюють зв’язки з Близьким Сходом, на який припадає близько 30% світового імпорту озброєнь. Хоча США наразі є основним експортером до регіону (займає близько 52% поставок), деякі країни прагнуть диверсифікувати поставки зброї, що відкриває нові можливості експорту для Hanwha. Окрім цього, нещодавнє зняття німецького ембарго на експорт до Саудівської Аравії через війну в Ємені, що тривало 6 років і створювало обмеження в тому числі й для Кореї – ще більше розширило можливості експорту для Hanwha Aerospace. Зокрема, у лютому Hanwha уклала контракт з Саудівською Аравією на суму $3.2 млрд. що сигналізувало про початок довгострокового співробітництва між Кореєю та регіоном Близького Сходу і Середньої Азії.

Проте, так само геополітична ситуація створює і певні бар’єри. Зокрема, останні ініціативи Трампа, включаючи плани підвищення тарифів на 20% та вимоги до Південної Кореї збільшити витрати на утримання американських військ до $5–10 млрд, можуть негативно вплинути на корейську економіку і скоротити експорт до США. Це створює економічні та оборонні виклики для Південної Кореї з потенційною втратою до 0.5% ВВП, що у зв’язку зі значною фінансовою залежністю оборонних компаній від держави і урядових рішень – може послабити оборонний сектор на тлі зростання геополітичної напруженості на півострові. Не дивлячись на цей можливий несприятливий сценарій розвитку, поглиблення державної підтримки, як ініціатива розроблена минулоріч «Оборонні інновації 4.0» для пришвидшення модернізації озброєння та мінімізації витрат – можуть допомогти Кореї мінімізувати втрати та зберегти своє місце в центрі уваги оборонної промисловості.

Внески Південної Кореї в розподіл витрат на оборону

Джерело: Statistics Korea, Blackshield Capital, Bloomberg